Жити доводиться — так надолужисто. Бо нічогісінько не встигається й добирається вже по шкоді. Й кожен день як відпустка: вимагає негайної доліжности, доїжности, допитности, ще й допитливости за негідно згайнований цілий рік.
Немає коментарів:
Дописати коментар