Ми йдемо в прийдешнє, задкуючи. Посуваємося назад, пильно вдивляючись у минуле, в те, що поминули. Мало коли й кому вдається нишком глянути за плече. Та й страшно, знаєте. Цим час одрізняється від простору.
Немає коментарів:
Дописати коментар