Воронка скаче коло вирви: гадає, що то кратер, а вона — чи не місяшний птах. А то ще дума, що воно — лійка: вороняча пісня ллється, та все в лійку та в лійку, а там уже вихід у такий сьвіт, де знають красу воронячого тембру й смаку. Головна річ, не поплутати слів: дуже важливі воронячі слова.
Немає коментарів:
Дописати коментар