Нашою добою, коли в побуті народовладдя нас усіх геть ізрівняло, коли в одязі (й навіть "вишитій" шкурі) ми всі раби без смаку зробленого, але задавненого моменту, культура виявляє себе єдино в мові. Й не так у тому, що мовиться, як у тому, що таки не вимовляється.
Немає коментарів:
Дописати коментар