Ми, теперішні християне, справді не теперішні, а як уже за звичай интеліґентному мовцеві мовити, "нинішні", се-б-то сьогоднішні: сьогодні, зачаровані, вродилися, нині, розчаровані, й помремо. Як водяні серця в тім морі-океяні: скажи на них "медузи" — зараз пропадає чар. А так Христос-же Сам каже: Я — вода. А ви будете чи не водяні серця. Власного змісту нема — тільки що Його. Хіба занечистяться. А занечищуються, направду казати, скрізь і зчаста.
Немає коментарів:
Дописати коментар