Я таки виступаю не за приновлення церковної мови, то-б-то введення до храму сучасної вкраїнської, а за пильновите завертання спадків Кирилових і Методієвих. Хай засяє глаголиця, забринять носові голосні й полком у цілому складі виправиться в похід незабутній стародавній словник рівноапостольних сьвятителів, хай непорушною безпекою й незайманим спокоєм дихає тверджа високої граматики! Не можна терпіти того, щоб сьвяте діло пропало! Що зрозумілішою стає мова, звернена до Бога, то незбагненнішим стає Бог. Треба говорити з Богом Його мовою, тою, що він вклав до вуст виборних Своїх. Не випадає звертатися до Бога по теперішньому, не буде відповіди. Теперішня мова не на те компонована.
Чимало парахвіян не можуть терпіти в церкві вкраїнського слова на казанні, чимало й неприхильних до того межи духовенства. Звісно, всі ці доброчинці так само полум'яно люблять свою неньку-Україну, як і ми з вами. Просто духовне чуття підказує їм певну дорогу: звільнити богослужбову кирило-методіївську мову від пізніших нашарків і щирою, бездомішною подати її речникові до виголошення, а вірному — до слухання. І тоді: учітеся, брати мої, думайте, читайте! Хай звична московська з шанобливим поклоном поступиться місцем старшій сестрі своїй, що згинула була, та й знайшлася.
Чимало парахвіян не можуть терпіти в церкві вкраїнського слова на казанні, чимало й неприхильних до того межи духовенства. Звісно, всі ці доброчинці так само полум'яно люблять свою неньку-Україну, як і ми з вами. Просто духовне чуття підказує їм певну дорогу: звільнити богослужбову кирило-методіївську мову від пізніших нашарків і щирою, бездомішною подати її речникові до виголошення, а вірному — до слухання. І тоді: учітеся, брати мої, думайте, читайте! Хай звична московська з шанобливим поклоном поступиться місцем старшій сестрі своїй, що згинула була, та й знайшлася.
Немає коментарів:
Дописати коментар