Невтішна діягноза

 Ти звешся ерудит. І це добою зовнішніх, незалежних, окремих, оддалених пам'ятей, куди всім є хід. Ніхто нічого не зна й зразу всі геть усе пригадують — аж очі ясніють вічністю, ніби в хаті затемна засьвітили, а темно буде цілий день і взавтра теж, і завсіди. І ти за гуртом не знатимеш уже нічого. Пора збирати перепорилася.