Не що давно писав я, що віднайшли в нас на місці Запорожжя — якусь нову Запорожчину, а тут уже недалечко (через Катеринославщину) ще й Кіровоградщину відшукали. В метрі етнографи научають, що то спадок наш такий. Це-ж і справді нове буде! "Град" у нас давно неможливий, вже й "город" здається ніби як задавнений. А Кіров — гай, гай! Скажу тільки, що він у нас був-би Кирів. Однак у нас його не бувало. А от Кіровоградщина, бачця, єсть. І не просто так, а з своїм народнім убранням, власним (гарним) типом дівчат і молодиць. Ще-ж либонь і пісні свої линуть — ну, про жіночу недолю, чи що. От недолі в нас направду купа. Й не тільки в Кіровоградщині.
Немає коментарів:
Дописати коментар