З якогось дива в нас так повелось, що дипльомати мають бути якимись интернаціоналістами з московским акцентом. А їх-би треба вирощувати в утопічних интернатах з повним недозволом чужих мов, купно навіть із (ой, лишенько!) московською. Тільки натягатися й геть пересякати вкраїнським: свій до свого по своє.
Тоді, ті, хто на дипльоматичному рівні захоче зсилатися з Україною, муситимуть із рипом і репом до кінця влізати в українську шкуру, щоб вирозуміти повсякчасне "ні!", "не хочем!" і "не годиться!" наших вишиваних послів.
Тоді, ті, хто на дипльоматичному рівні захоче зсилатися з Україною, муситимуть із рипом і репом до кінця влізати в українську шкуру, щоб вирозуміти повсякчасне "ні!", "не хочем!" і "не годиться!" наших вишиваних послів.
Немає коментарів:
Дописати коментар