Я не згоден із відомим прислів'ям "Русскій долго запрятаетъ, да быстро ѣдетъ": вони запрягають хутко, а потім довго чухрають. Аж поки вичухране не поточиться й не повалиться, зронивши сльозину в калюжу крови. Її (сльозину, а не кров) помітить Достоєвський і чуло напише про це.
Немає коментарів:
Дописати коментар