Не всі шляхетні мистецтва (artes ingenuae) і досі лишаються вільними мистецтвами (artes liberāles). Принаймні з семи три — геть поневолені й закріпачені. От хто ще не ґвалтував української граматики, риторики, діялектики? Ануте, озовіться! Чи-ж вільні ці наші мистецтва від нешляхетних, залежних гравців і знавців?
З мистецтв у сьогочасному розумінні, красне письменство не є вільне й не буде ніколи, бо кожне пише не на дозвіллі, а саме дозвілля не маючи: на швидку, скуту несприятливими обставинами, руч.
А театр? Хто злічив, скільки нас грає? І грає нещиро, безхисто, настирливо!
Від мене особисто вільними лишаються музика й живопис. Вони в мене artes liberāles, бо я туди не лізу: дивлюся й слухаю знічев'я, не маючи й не визнаючи жадних зазіханнів.
Звільняймо й спорожняймо наші мистецтва! Хай уже якось без нас. Це їх тільки вшляхетнить.
З мистецтв у сьогочасному розумінні, красне письменство не є вільне й не буде ніколи, бо кожне пише не на дозвіллі, а саме дозвілля не маючи: на швидку, скуту несприятливими обставинами, руч.
А театр? Хто злічив, скільки нас грає? І грає нещиро, безхисто, настирливо!
Від мене особисто вільними лишаються музика й живопис. Вони в мене artes liberāles, бо я туди не лізу: дивлюся й слухаю знічев'я, не маючи й не визнаючи жадних зазіханнів.
Звільняймо й спорожняймо наші мистецтва! Хай уже якось без нас. Це їх тільки вшляхетнить.
Немає коментарів:
Дописати коментар