Здавнілий сьвіт

 Назвали її Богданою. Народилася в шлюбі, законною спадкоємицею й наступницею батькові. Батько й матір, що-правда, скоро взяли розлуку — давно це було. Тепер вона — Дана, а прізвище матірнє, хоч батьківське було теж і гарне, й гучне — чесного роду.
Гарна як сонце, молода як ранок — саме під тридцятку, розквіт незалежного дівування. З імени прибрано Бога, з прізвища — батька. Силкуюся уявити, як Бог посилає чоловіка-батька, Бог дає синочка-чоловічка. Здається, не з її то життя: вона собі Дана, вона собі дасть, вона собі візьме, що зможе.
Такий тепер сьвіт настав. А я мабуть дуже вже придавнився.