Ото живемо ми, ніби пишемо, не перечитуючи. Я здавна дивувався з тих, хто вів щоденника. Як-же це воно? Дня ще не прожито, а вже занотовано. Й отак, не виправивши помилок, не викресливши повторів, не вирвавши дурниць, не підглянувши до ближнього в його щоденник, покладаєшся спати. А чи прокинешся?
Немає коментарів:
Дописати коментар