Із палеолінґвістичних розкопів

 Пойнятно — це коли можна пойняти, то-б-то злапати, вхопити, затримати, хіба-ж ні? Це пойнятно думці. А я все тому нещасному суржикові докоряю! Пойнятно-ж!
Ну, ладно, це-б-то в лад, ладне все воно таке. А я все рию-рию, хапаюся за корінь, а воно язик — і вислиза. За те й мова, за те й річ...