Чернець не має біологічного тривання в прийдості, зате має за спиною історичну, навіть передлюдську вічність аскези. Духовну вічність перед собою мають справні ченці. Оскільки церквою здавна порядкують саме чорноризці, то вона виказує свою нетимчасовість і здається неворушкою й розгубленою в так званий критичний момент, коли, бачця, всім усе ясно проявилося. Там, де сьогочасний чоловік розвертається враз, церква, чоловік великий, громадський, ворочається два-три покоління. Церква вже була такою чи майже такою, як тепер, коли ще не було геть нічого з того, чим живе теперішня душа. Лишиться вона тою самою й тоді, коли нічого з чинної поживи вже не зостанеться, а люде ще будуть та й будуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар