Ах, яка красуня наша мова! Стала на порі, вже на відданню. Т'але що то за свати ходять — недорікі, заїкуваті, хоч довгі повстяні язики аж двір метуть. Їхнього хваленого "князя" й бачити не хочеться!
Немає коментарів:
Дописати коментар