Чудуючись із усенароднього московського песиголовства, звурнувся до де-яких принагідних джерел. От хоч і Ґюстав Ле Бон, сам такий розпублікований, чи не пояснить мені загадок народньої душі? Поки натрапив на таке: "Скоро-но чоловік вийде зо звичного кола ідей, питомого для того товариства, де йому доводиться пробувати, повинно такому наперід одмовитися од усякого впливу й задовольнятися з вузького кола чительників, що самотужки дійшли ідей, подібних до тих, що він сам боронить."
Поки мені, як усякому невизнаному поетові й мислителеві, є чим контентуватися. Й контекстуватися.
Немає коментарів:
Дописати коментар