Коли мені припадає не догодити комусь своєю майстерністю, завсіди згадую за перукарів. Вони-ж бо що-дня наражаються на небезпеку комусь не вподобатися працею. Бо тут руки й умілість, а там здобута чи не здобута краса. А хто-ж знає красу? Таж роззирніться довкола, подивіться на люд!
До того, перукар покликаний творити свої елеґанські перуки, а не мацати чужі макітри. Тому головне перукарське мистецтво — мистецтво робити діло, не вважаючи ні на що.
Немає коментарів:
Дописати коментар