Де-далі, то все більше перестріваю людей, що мною геть не цікавляться. Історія, час, здається, заповзялися проти мене. В живому діяльному житті ми не то що перестріваємо, ба й зустрічаємося з людьми, що нами цікавляться, хоч-би з питань суперництва, нищівної змажки. То ще добре, що я не мушу жити на чужині. Тут я мав-би більше нагод пересьвідчитися в тому, що геть непотрібний. А так повернуся до Київа й буду там потроху добувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар