Ідійотизм, що нам міцно вкоренився, як єдиний штиб заціління ще від есесесерівської доби, теперки добре мається нам на збиток. Сподіваймося, що передається він не спадково. Але заповідається дуже вже надійно: в слові — воно там і спочатку, й у кінці. Одно пояснює ідійоцькими словами, а друге ідійоцькими словами тямить і далі переказує. Й отак ув ідійоцькому зачаруванні перебувають і первинно мудрі, й вторинно промітні.
Немає коментарів:
Дописати коментар