Коли отака пекельна спека, то за жіноцтво нічого не скажу, а нам, огрядним дядькам, не переливки: топиться, тане вся наша капітальна солідність, уся наша статечна статурність. Одежа, що добою сатурналій так удало підкреслює нашу широту й глибину, страшенно заваджає, а скинути її, знаєш напевно, просто страшно. Як заховати гідність? Під чим? Коли вона вже ні в які штані не влазить. З великою гідністю, важко жити на сьвіті, це ми й так знали. А в гарячу спеку все довкола єї обтає, й повстає вона гола, беззаступна й до краю принижена.
Немає коментарів:
Дописати коментар