Такі, кажуть, настали часи. Часи настали та й стали. Всі часи в Бога, в Його й годинник, і дзиґарі. При наших очах чоловік, що вже був такий ніби зманіжений культурою, не високою культурою, річ певна, а отими вигодами, — так ото цей чоловік повертається до стану первісного мисливця й збирача з двома зазначаками стану: "ото полюю на поживу" — "а тепер живлюся". І що вже там зворушує того чоловіка над головою чи всередині, крім лету шуліки й булькотнечи в животі, поки полює на поживу й споживає, — то не кружляння часу, то стрілки на цифербляті, бо й поділки може не буть і не треба. Оце маєм часи, пори ще й доби...
Немає коментарів:
Дописати коментар