Хвальшивий похорон

 Теперішній сьвіт нагадує мені веселого діда: просто так наближатися до своєї кончини він не хоче, а бажає робити це коверзуючи, вередуючи, дурячи всіх запрошенням на хвальшивий похорон.

День здоровля

 Я завсігди міряв свою роботу на час. І то слушно: продається життя, поцінно. Однак тепер я міряю працю на час здоровля: день здоровля, пів дня здоровля, година здоровля. В тому числі й здоровля душевного, навіть духовного — віднятого від спасіння, не просто згаяного, а занапащеного.

З нагадом

 Як-що ви робите щось із нагадом, то це тому, що не зробили-б без нагаду чи просто комусь подобається нагадувати?

Трансгуманізм у перекладництві

 Поважно надходить золота доба трансгуманізму в перекладництві — чу, а то стопчу! Її кваплять зникомі сьвітові події, та вона найліпше тямить свій час і не спізниться. Тож можна й треба встигнути посісти своє належне місце на одній із маж чумацької валки, що нею їде нова доба.

Як звісно трансгуманізм — то теж гуманізм, але такий, що знов потребує від своїх прихильників і попутників певних обмежень. Найперше не терпить він красного письменства. Отой увесь безглуздий і безкраїй ужиток читальних книжок, ніби-то для "мовного розвитку" (умовного? розумовного?) тільки замилює й замулює перекладові його тепер окіянське око. Якої такої мови можна поназбирувати по всіх тих непотрібних книжках — хто з трансгуманоїдів її втямить? Окремо треба берегтися старих книжок. Бо ще якась проминуща книжечка може й підкине якесь сьогочасне модяне слівце для дотепної машинової говірки, а от усякі там честертони можуть отрїти душевну мисочку, довірливо підставлену на порцію мудрощів, затроюдити чіпкою гадкою про те, що мова мов давно була й навіть чесніша, доладнійша й просто краща.

Загалом беручи, трансгуманізмові найбільше вадить гуманітаризм: усяке зайве культурництво, що розбещує трансгуманізований дух брехливими принадами всякого витончування й вивищування. Тому друга осторога: ні в якому разі не слід зваблюватися мовними холодинами, що вдають із себе свіжість, й акаденічними викрутами, що прикидаються бесторонніми спостереженнями. Йдеться тут, звісно, за словники: не тільки академічні, але й просто складені на підставі сьміховинної відданості мові так званими "дбайливими руками". Годі! Машина дає надійний on-line, де вже давно зразу є все потрібне. Зразу — без відносних пошуків у киселевому часі. Все — поза тим не треба нічого. Потрібне — щоб рости й діяти, як і куди треба.

Й третя умова: всяляко уникати товариства иньших людей-перекладарів. Нащо вони здалися? Нескінченна кількість сутіней сірого, що огидно силкується приліпитися до виразно виявленого чорного обрису машини. Безпідставне порівняння, нікчемне змагання, нечасне родиво випередження. Й густа, невиразна надімірність у всьому.

Ну, ніби все. А! Не забудьмо докинути дрібочку сервілізму. Сервілізм — то теперішній машинізм.

Підсьвітив

 Був ниньки на одному заході, дак там нова поведінка: геть усе "підсьвічують". Просто наввипередки: а ось-же, мовляв, і я вам візьму "підсьвічу" — з мого боку на ваш бочок. Що воно за знак? Про що це мова? Highlight чи gaslighting? Я знав досі тільки, що коли місяць підсьвітить, то зробишся сновійний: "Вікно проти місяця зачиняй, а то як підсьвіте, то будеш сонний ходити." Уже либонь через корпоративну необережність підсьвітив, бо таки справді сонні ходили.

Один кіл

 Не тільки що интереси попадали, т'але й заходам пороблено. Ніхто тепер не сьміє західливо взивати їх "активностями" — хіба "инактивностями", "неактивностями" (чи бездіяльностями). От казав наш народ, що один кіл плота не вдержить. Коли-ж витягли той один кіл і пліт дружненько так повалився. Виходить, що лиш він, сердега, й держав був. Сподіваймося, що тепер він ізгодиться встромити в серце упиреві — тому чи сьому. А наш пліт поки полежить разом із перелазом. Та й то, направду сказати, й без цього в нас скрізне подвір'я.

Интерес упав

 Интерес падає дуже тяжко — з таким гепом і гупом, що тільки начувайсь. У кого падав интерес, той гаразд знає, яка то напасть. Було-б розпитати й тих, на кого він падав: які відчуття по трощі? Бо интерес був до нас, а їм, бідним, дісталося.