Сьвяті народини

 Як-би ото на власні народини та й народитися таки й од Духа Сьвятого? Повні торби вже того сьвіту несеш, тяжкі такі. А ще-ж і цьвяхований жупан свій, шаблю й спис товстючий, і пистоль, і дробівницю, і мушкет важучий. А Дух-би дихнув, то чого тільки-б не поніс із тобою разом. І ти чого-б тільки не поніс. І повірив, що не до смерти прямуєш по народжених днях, а до правдивих народин істиних.

Спільник і рівня

 "Коли-ж одного мудреця спитали про мудрість справдешню, той одповів: спільником бути собі, рівнею бути собі." Але хто-ж того осягнув, хто на теє здобувся? Ходимо не спільні, ходимо не рівні.

Малюнок і живопис

 "Хварбу на малюнку кожне бачить, але щоб побачити малюнок і живопис, потрібне иньше око." Иньше, а не те, що в лобі. Загадка природи, як де-хто бачить таки й малюнок, і живопис. А ще більша загадка, що ще де-хто й бачить, і не бачить більмом на иньшому оці.

Люде подейкують

 "Люде подейкують: рай, мов, такий прекрасний, що в йому приємно жити навіть на самоті." І багато-хто так на самоті жити там і збирається. Бо кого-ж іще туди? А рай такий прекрасний, що й товариства не потрібно. В миршавому сьвіті таки треба когось, щоб учепитися. А краса собі самотою дожидається єдиного житця: оце ще він помучиться трохи та й катай у рай.

Проти кручених наук

 "Хліборобство вдесятеро ліпше проти всіх кручених наук, тому що воно для всіх найпотрібніше." Правда тому: щось геть стали кручені науки не помічні, а згубні. Однак і хліборобства зовсім люде пустилися — що вчені, що півучені, що зовсім недовчені. Не то що потрібне, ба навіть і найпотрібніше не вабить уже нікого. Агов! Що в нас буде найпотрібніше? А бодай-би тобі добро було з твоєю потребою! Хатній клопіт ми знаєм, а за порогом хати зразу починається вже ґльобальне.

Великий розгін

 "Солодка миру убогість є мати,

Як зайвих у домі речей не видати,

Де не завадить ні страх снові швидко,

Ні похіть гидка."

От, поетики, вчіться, як віршами писать! Треба десь у ногах повісити, щоб із голови читати. Зайвих речей таки не видати, принаймні тих, що викинути шкода. Зате вже страх і похіть аж конем гуляють, що розгін великий.

Може поможеться

 Пропоную випити за теє, щоб наші діти не боялися штучного интелекту, а свій розум мали. Вип'ємо, може поможеться.