Хвалити Бога, що вже не треба бути сьвятим, щоб нести рідну мову. Що вже ніхто не дасть по відрі, а найперше по голові, ніхто не підчепить, ніхто не поллє стежки водою. Можна просто буденно, по сьвітовому, по людськи — говорити, говорити, говорити. Т'але добре, т'але гаразд. І чи знов не дочасно?
Немає коментарів:
Дописати коментар