De facto

 У турецькому відпочинковому містечку Кемер проти дверей до крамниці "DeFacto" поставлено аж три лаві. Невід'ємна частина відпочинкової програми — те, що так промовисто висловлюється ангелянським гаслом "Shop until you drop!", чи пак "She shops until he drops." Ото щоб чоловіченьки не попадали дочасно, й виставлено ті лави. Більшість дожидальників-відпочивальників — кругленькі московчики, схожі на стрибучий копаний м'яч нещодавнього московського чемпійонату. Одному такому, ще молодому, але вже гаразд копнутому, нарешті похвортунило: до його викотилася так само округла дружинонька з двома пакетами, натоптаними ганчір'ям аж до сферичности. Дружньо всьміхнувшись рідній похнюпі, вона негайно сягнула до одного з круглих мішечків:
— А я тобі подарунка купила!
І витягла на серпневу турецьку спеку пару чорних, як антрацит, шкарпеток!
—Моск-моск-москв! Спасибі-ж тобі! Саме цього я й сподівався!