От була колись у Йвана Драча збірка "Корінь і крона". Поет намагавсь усе те своєму людові дати. І що-ж, поживилися? Чи не бракує чогось і дотепер поетовому народові?
Помацаєш угорі, полапаєш зісподу — ані кореня, ані крони: згасла пам'ять земна, втято вершка небесного.
Тяжка колода!
Помацаєш угорі, полапаєш зісподу — ані кореня, ані крони: згасла пам'ять земна, втято вершка небесного.
Тяжка колода!
Немає коментарів:
Дописати коментар