Через працю

 31-е серпня то таке число, коли люд мимовіль підсумовує збитки від власного неробства. І я бачу, що мало надумав і записав. А все через так звану "працю": добрі люде косять, а я коли їх брешу. То мені так ізмалечку ведеться: ще дідові в садку так "помагав". От якби де-кого воля, то я-б тільки сидів і думав. І нічого доброго, розумного чи вічного, запевняю вас, не видумав-би.

ОУВ!

 Оце тільки щойно завважив, що "вкраїнський" "ФБ" що-разу вперто питає "Що У вас на думці?", а не "Що В вас...", як годилося-б із нашою милозвучністю. ОУВ! То-б-то "овва!"...

Довічна мода

 Культурний парадокс полягає в тому, що ті наколки — то мода на всеньке життя. А хіба буває на все життя мода-поведінка? Мода минає, лишаючи по собі немодні шкури — торби, повні старомодніх душ.

Чи noblesse oblige?

 Грізно насувається сороківка — й він стає де-далі, то все пиндючніший. Невже це noblesse таке oblige?

Що до чого треба?

 До булави треба голови — теперки ця наша приказка виглядає як одмінча. Бо-ж оце в нас голова — теж тобі посада. Як, власне, й булава. Тому виходить, що до уряду треба уряд додавати. Як той мовляв, дайте нам більше повноважень!

L'esprit d'escalier

 Недоперемовлялися ми з CОТом із приводу шампани. Вона-ж у нас не "шампанське вино", а саме негеографічна шампана — п'ємо своє на свої. До того, искристе вино змусили назвати (на вимогу РФ?) з-московська "игристымъ". Поймає й бере жаль.

Звідкіля той звичай?

 ДТЕК обережненько так повідомляє, що "зазвичай повернення світла займає від кількох хвилин до години." Що означає тут шановний полонізм "zazwyczaj"? Що воно вже в нас за звичай? Коли-ж устигло взвичаїтися? Звідки пішов такий звичай? Це перечить нормам звичайности (ґречності, доброму звичаєві)! Я вже не кажу за науковий бік справи: сьвітло в нашім сьвіті нікуди не зникає й тому не може й звідкісь повертатися. Навіть і з ДТЕКа.