Зірки й зірки

 Як-же коректно звернутися до зірок обох статей, як то вже в нас за звичай? Вона — зірка, а він —зірко. Т'але від обох слів множина одна: зірки. Так і кортить тонко сказати: "Дорогі наші зірки й зірки!" Та либонь не зрозміють, не оцінять. Тут у пригоді стане "зіркун": буде "дорогі зірки й зіркуни."

Ukrainistan

 В американській комедії "Zotz!" 1962 року засновок такий, що прохвесор мертвих східніх мов випадково натрапляє на чарівний амулет, знайдений на розкопах у сучасному Юкрейністані. Ніби як ув Узбекистані, тільки трохи далі, бо вже аж на "Ю". Ну, чи не мило це, чи не кумедно?! І як одверто! Ми-ж знаємо, що тепер і вираз такий є: stan countries. У вільному перекладі це десь там, ген у далекому краї, за дев'ятьма ріками, за дев'ятьма лісами. За скляними горами — це щоб нам видніще було. Одно слово, в якомусь царстві, та, хвалити Бога, не в нашому господарстві.

Неробуче ймення

 Ім'я вже не працює на чоловіка, хоч як дбало ти його ліпи. Навіть і до Монтеверді не всі признаються, а що вже ми, грішні? Треба ще довести, що те, що з доброго на тебе поначіплялося, — правда щира. А з роками доказів де-далі, то все менш. То з превеликою надією й завзяттям люде вже при першім випадковім знайомстві швидко та рясно зразу переказують своє резюме, ніби справді якусь суть.

По-за нашим полем

 Що-до перекладу, то я вже давненько переживаю там out-of-body experience: як ніби то не я, а якийсь астронавт нишком вийшов ув астрос, ой, вибачайте, космос, і зазирає в ілюмінатор, бачучи там себе самого при пильній роботі.

Тільки насправді саме робота становить хоч і поганенький, перехняблений, а таки космос. Я-ж із того захищеного капсулею космосу мимоволі виходжу собі в неймовірний хаос. І з того вже замуту спостерігаю зосередженого перекладаря, що знестямки дає роботі свій кривуватий лад. Спершу я бачив так лиш себе, а далі почав бачити всякого — неможливо, нищівно об'єктивними очима: не жаден ні хліба, не жаден ні грошей.

Спис до читання

 Мій спис до читання, а не "список читання", як у вчених людей, відбиває, а не "відображає", як у дрюкованих, всьвідомлений, а не "осмислений", як ув очитаних, намір націялятися, а не поціляти.

Марний уплив

 P.D. (з дому Джеймсівна, в заміжжі Вайтова) почала писати романи, маючи десь сорок років, родину, вічно хворого чоловіка та ще й державну службу, де сумлінно пропрацювала аж до самісінької пенсії. Прожила 94, написала 14 романів, що дуже добре продавалися. Шкода, що я передше не був із єю знайомий: либонь і моє життя під таким добродатним впливом не наразилося-б на марний уплив.

Щоб скот плодив і хліб родив

 На Гербертовому Велзовому прикладі ми ясно бачимо, як прості, зате хвилясті соціяльні ідеї надійно запліднюють творчу уяву письменникову, змушуючи її буйно, химерно вплоджуватися.