неділя, 7 грудня 2025 р.

Interview

 Як-що не надто пильно стежити новин, то більша частина подавного там горя та лиха зостанеться й помре, де була й народилася: в новинах. Істотними речами навіть леґендарним мавпочкам із причти вибиватимуть очі, набиватимуть уха й роти.
А істотне власне одне: Москва століттями думала, що робити з своїм дорогоцінним історичним насильством, і надумала влаштувати лови на всеньку Европу, вполювати їден із найбільших (попри всі попередні московські зусилля й загальну европейську, притаманну навіть самій "матушці", нехіть до дітородіння) автохтонних народів нашого континенту. 
Оце буде вперше, оце історично! Оце забава, що її не знав ніхтогісінько з колишніх царів і князів! Оце цяцька дідиськам на старість! Бо одна річ вигубляти маленькі, "неісторичні" народи й племена, сказати-б, "на хутро й на кість" пускати. А зовсім иньша — вичистити отакенне поле посеред цілої Европи. То-то вже попопам'ятають московський місяць!
А Европа тим часом зосереджено відбуває працедавчу розмову, оте своє interview з закомуристими питаннями, що йдуть од кадаровиків чи пак, по новому, HR'ів, що вони за чужою абревіятурою ховають своє людське, а саме ресурси: "Як запхати вкраїнську жирафу до стандартного холодника? Бо ніколи в нас ув Европі таких дивозьвірів не було, й раптом маєш! Поправна відповідь: "А шматинками!"

пʼятниця, 5 грудня 2025 р.

Безтілесно

 Найдурніший дум можна вбрати в розкішні шати красномовства. Й ходитиме сьвітом прегарний, прехороший. А голим-нагим ніхто й не помітив-би. Бо тіла нема нічого, хоч і корону на голову насунь.

Не в-крайнє

 Мені все пропонують витончені чоловічі парфуми. Купити, а не за так. А я все силкуюся пригадати, хто й коли до мене в-станнє принюхувався? Тільки так в-останєє, а не в-крайнє по теперішньму.

За фаховість

 Професійональний письменник (не від професії, а від професійонала) не читає книжок, бо це було-б означало, що він любить читати, а любить любитель, се-б-то аматор (од amo). Полюбляєш? То й люби, а ми тобі писатимем любісінько, щоб мав що любити. Одно слово, якщо любиш, кохай, вже таким, як ти, зозуля закувала, а нам діло робити треба.
А й справді, що може бути нудніше за книжку про те, як ти прочитав багацько книжок, із довгими тих книжок описами й переписами, оглядами й переглядами? Й ото сидиш тепер, прієш і виписуєш, випускаєш писане, наче духовну пару. Ні, лучче вже tabula rasa, гладенька дошка (за Льокком). А на ній такого понаписано й понамальовувано!

Нова простота й стара виразність

 Ми знов живемо якоюсь поганого смаку революційною добою, коли культурна, добірна мова викликає в новому товаристві зневагу й глум. Це так якби кругом ходили самі франкенштайни, люто шкилюючи з випадкових людяних облич.

Всіма жанрами

 Перекладницька конкуренція, що її язик не повернеться назвати навзаводництвом, відмінно від змагання мистецького, гарна всіма своїми жанрами, навіть нудним. І найпаче саме нудним.

Сьвященні верховини

 Сьвященній корові, що намогливо йшла до найвиших осяйних верховин, ніхто не насьмів сказати, бо сьвященна, що там вона зразу наїсться полину. Що там не верх, а верховина. І дуже полин.