Чесноти в повнім розумінні

 "Чесноти в повнім розумінні — це ті, чиїм господарем є сам Сущий або Бог, такі: ВІРА, НАДІЯ й найвеличніша з усіх і безконечна ЛЮБОВ." Ото й усе, чого треба нам до порядности. Так, до порядности віри треба. А без віри воно вдавання тільки. А вірити не можна безнадійно: віримо-ж бо в спасіння, що все порядно й усі порядні будуть, а не тільки ми й у нас, як тепер. Одна любов височить — непереборна, незбагненна, недосяжна.

Романтичний романс

 Романтика циганського романсу найглибше полягає в тім, що ми вкладаємо циганам свої романтичні слова й думки, а вони може трохи приєднуються до музики, бавлячи наш романтизм і тим самим розвіюючи його. "Очі чорнії..." — ах, здивували! А потім роззирнешся кругом — а які-ж вони ще бувають? Геть усі чорнії всюди.

Мати всіх чеснот

 "Мудрість — мати всіх чеснот, як і скромности, що міряючи себе, як то кажуть, на свою власну мірку, радше спускається до-долу, ніж підноситься до-гори." Як-що вивернутися до-гори черева на ліжку, то можна мудро побачити, високо — аж до стелі — скромну свою мірку. Побачити, та й удовольнитися, бо лежиш, і таки по своєму ліжку ніжку простягаєш, а що до-гори черева, то виходиш і хазяїн невеличкого становища.

Від непотрібного й зайвого

 "Від непотрібного й зайвого всяка труднота, всяка погибель." А що, скажіть мені ліпше, від непотрібного й зайвого помічне? Бо ми, бачте, нічого иньшого вже давно й не видали, й не заживали. То треба вже якось із того гоїтися. А лікарі хоч і не зцілять, то хоч поможуть лекше перебути недужний час. 

Груди не ниють мої

 Проблема перекладу — то проблема нерозв'язна. Вона полягає в проблемі витлумачення, а та, своєю чергою, — в проблемі вирозуміння. Хтось щось пише чи й просто каже, а чи зрозуміли його й зрозуміють коли? 

Незбагненна таки річ — як нам, одначе, вдається перекладати. І в тій незбагненності вже наперед виправдані всі партачі й брехуни. Ось, виявляється, чому невмілого руки болять.

Уплив

 Минулість — єдиний справді теперішній стан. Бо майбутнє так близько підступилося й таке воно високе, що не видно за ним дальшої прийдешности.

Не передбачили

 Вчора, сплючи на роботі, невбачай та й почув нове запозичення: "форсайт". Мало того, що нове, чуже-чужісіньке, дак іще й на "ф"! Звук цей мені в нашій мові геть-геть осоружний: що-разу, як мушу до його артикуляційно підступатися, роблю губами щось таке як "пхе".

А чи звісні мої мучителі, зачинателі отого в нашій мові "foresight'у", що вже було "передбачення"? Ні, не з приводу такої з'яви провидіння, а так собі слово, як і "прозирання"? Сумніваюся одначе — не передбачили.