Днями в запізнілому автобусі, що волікся, як рак, насукір усяким розкладам, нарешті почув од стурбованого подорожнього суто словниковий, як почало було вже здаватися, вираз "московський місяць". Тільки шкода, що в версії "місяць руський": "Так руський місяць будем їхати!". Й ротаті, пащекуваті водії зрозуміли закид — почали огризатися. Живе мова! Так то воно так, але чого-ж він руський? Руський — то насправді звичайний, се-б-то наш український місяць. Ніякий автобус не потрапить стільки їхати европейскими краями. Иньша річ — "Сибір необходима", словами Тарасовими Шевченковими. І приказка наша попереджа: "Попопам'ятаєш московський місяць!" То чого-ж не попопам'ятати?
Немає коментарів:
Дописати коментар