Вельми дякую, пане Тарасе! Нарешті я дізнався, як Вас звати, і ще де про що. Втішно було почути впевнений поетичний голос. А то вже думав, що Ви покинули читати мого нікчемного дописника. Коли ж ні! З вогнем завзяття покваплюся скласти дописа у цьому піднесеному дусі. Ви, певно, здогадаєтеся, якого саме. Вірш підійшов мені під мислі. До того ж, поетична присвята - то завсігди радість. Низенько кланяюся! Кожен із нас може й повинен зробити все, що змога, для того, щоб наша мова не пропала - бо вона є особлива відміна чи спосіб богомислення. Але саме наша одність у тому богомисленні належить до головних доказових форм духовного існування, його вселюдности.
Пане Сергію, я Вам вірш присвятив : http://neurologist-ua.livejournal.com/17659.html
ВідповістиВидалитиЩиро дякую Вам за надхнення!
Вельми дякую, пане Тарасе! Нарешті я дізнався, як Вас звати, і ще де про що. Втішно було почути впевнений поетичний голос. А то вже думав, що Ви покинули читати мого нікчемного дописника. Коли ж ні! З вогнем завзяття покваплюся скласти дописа у цьому піднесеному дусі. Ви, певно, здогадаєтеся, якого саме.
ВидалитиВірш підійшов мені під мислі. До того ж, поетична присвята - то завсігди радість. Низенько кланяюся!
Кожен із нас може й повинен зробити все, що змога, для того, щоб наша мова не пропала - бо вона є особлива відміна чи спосіб богомислення. Але саме наша одність у тому богомисленні належить до головних доказових форм духовного існування, його вселюдности.
Дякую, згоден!
ВідповістиВидалитиВаш чудовий дописник завше буде в моїх закладинках. Чекаю на книгу! :)