середа, 28 січня 2015 р.

Чужі синенки

Поправно відміняв українські прізвища на -енко в мові московскій лиш Чехів Антін. Відміняв на вкраїнський копил, хоч і знав, гаразд знав, що вся решта гне їх зневажно на взір бѣженки й лишенки. Стихи Шевченки? А кто она такая, эта шевченка?

Oh, I don't know why she's leaving,
Or where she's gonna go,
I guess she's got her reasons,
But I just don't want to know,

Cause for twenty-four years
I've been living next door to Alice.


Тепер відмінювання геть нема: чуже слово, ніякий рід. Ходить собі энка, його язиком і так, і сяк повертають, а воно собі энка: безрідний, безснастний, навіть ґендера нема де позичить  таке несвоє, що аж у носі крутить. Де-хто з того поговору в одчинені двері сьвятої Руси добувається  це до нас, як хто, бува, не знає. Щоб руським стать і відмінки свої повернуть. Своя земля куди може приймає...

Немає коментарів:

Дописати коментар