Словополова

Щоб закарбувати в вічності безглуздя доби, нема нічого над писані переклади. Це показує московський церковний Розкол 1666-67 рр. Прикметно те, що неправильні лишаються правими, а правильні, накульгуючи, задкують у темряву часу.
Коли усні товмачі — зашорені віслючки, що торують дорогу довкола жорна, то листовні перекладники — то гаспиди, що непогамовно шурхотять у травах непізнаного й непізнаваного. Хоч і не сичать, як-що не наступити.