Бльоґ Сергія Саржевського

 Бачу, ненька Вкраїна мене не читає геть. Знаю, набрид, от рідній неньці набрид. Так старий актор, готуючись умільйонове вийти на кін, вироб...

  Неактуальні письменники й м и сленики терпляче дожидають своєї смерти, щоб хоч якось актуалізуватися .

 Щоб крикнути в вухо Римові й сьвітові вже не треба, важачи кволим міським життям, видиратися на підступні крівлі. Вдома на дивані скликаєш ...

 Зореліт летить, ясно, до зірок. І в йому, ясно, зірки. В зорелеті, ясно, мало місць. Бо летіти далеко  — аж до зір. І крізь терня космічне....

 Субота, 18 квітня. В громадському місці, на громадському заході публічно відродив слово "здоровлеохорона". Спало лицарським сном ...

 Не знати, чим можна теперки привернути пристойну й заслужену увагу  — що справді має дастатню вагу? Тому увагу доводиться просто прилюдно к...

 Натовпилося перекладчиків  —  аж земля віртуально гуде. Працедавча й сприймуща публіка очицями луп, луп, але чує лиш ніженьками туп, туп. ...

 Пропав він, як Зірко в ярмарку: ніби й ярмарок, і він-же Зірко, а таки пропав. Покупник и (й пок у пниці) питаються: то ваш буде такий зір...

 Чудовий зачин до сьогочасних зборів: "Не прошу уваги, та коли-ж слід."

 Слово "зірка" давненько, як заслужило вже в нас на спільний рід. Бо зірок маєм багацько вселяких. Є жіноцтво й чоловіцтво, дівчур...

 Валер'ян Поліщук у невеличкій передмові "Про мої ранні афоризми" згадує: " Друковано ці афоризми... коли газета здобувал...

 Слід уважно думати й старанно занотовувати под у мняне. Тоді воно не втече, а ляже посеред дороги й пр о ступку нікому не дасть.  

 В "Инстаґрамі" його нема. Має-ж десь і його не бути.

 Треба зрозуміти, що д е некого просто люблять, бо д е нехто так мило, по немовлячому, ворушиться в мереживі соцмереж, що купа людей зворушу...

 Ото поначитуюся звитязьких стельмахових віршів і нехотя думаю: "От-же пр о стий ремісник, а пише й пише. Чи-ж не потраплю й собі пообп...

 Бувають і гадки глевкі. Та вони всім любляться саме тому, що на зуби легкі  —  на розумові зуби.

 Гаркаві люде, проти мовлян пр о стих, бренять, як здається, впевненіше, доконаніше. Багато хто з них обирає життя, пов'язане з відозвам...

 Дуже багато людей нестямно пише, геть писати не вміючи. Це вже не графо-, а просто манія. Слова не торкаються справжнього паперу, а легко в...

 Добре бути леґендарним , але так щоб без сумніву, був чи не був. Бо майже про всіх леґендарних пише, що "наче-б-то". А леґендою ...

 Наш сьвятий дідівський звичай виявляється помил е шний: у нас, бач, заведено, не хвалити люде, щоб вони, як той пісенний хміль, зиму зимува...