Бльоґ Сергія Саржевського

 Підосіння комарн я вже не має надії напитися крови й продовжити комариний рід: пізно. А кусає тяжко, передсмертно, ніби намагаючись оддати...

 У Луцькому колись був. Це либонь тоді, коли місто Луцьке ще не стало Луцьком-г о родом. Але назва таємнича, готицька. Хоча просто означає, ...

 Наш письменник не конче має написати повість, п'єсу, в'язку оповідань, трохи постудіювати-пополітикувати, поперекладати, бучно відс...

 З а молоду був я дуже язикатий, а часами навіть і пащекуватий. Тому, сьмілко орудуючи язиком, міг просто зачепити якого близького мирянина....

 Чи настане по смерти бурштиновий еон ? Чи буде він геть позбавлий часу для людини в бурштині? Чи то  —  могутня менть, чи повний еон дожида...

 Не в'являю, як то воно: вичікувати, очікувати  —  як вичатувати, вичекати перемогу чи просто якийсь кінець війні. Це-ж що: чатувати на ...

 Красне письменство дуже різниться від непок а зної справжности. Найперше бере око невикінченість, неповність оповідки, брак, сказати-б, де-...

 Характеристики на його досить убійчі , та він досі живе собі й здоровісінький.

 Велике, нездоланне для прихильних до нас чужинців непорозуміння полягає в тому, що можна бути впертим, затятим, непереможним у запеклості в...

 Михайло Драгоманів слушно назав свою книжку про вкраїнців під Московським царством: "Пропащий час". Пропало Московське царство, а...

 Смерть  — то таїнство. Хоч-би хто йшов. Туди, де життя вічне. В'являєте, як вони приходять, а там... Усі життьов і таїнства, що мало б...

 " Не думайте, що Я прийшов послати впокій на землю, не прийшов Я послати впокій, а меч. " А ми молилися на впокій і молилися впок...

 Хай Бог простить і добрії люде, та мене, яко великопісника, посідає видиво: ось першого дня гучно гримнулася на кремлівську бруківку білока...

 Старощі легко притрушують голову мудрощами, т'ле вриваєть серцю довгий терпець на тих дурнів, що їх за молодих літ і розпізнати був не ...

 То гаразд, що лютий такий короткий: багато-хто не встигне вмерти й далі собі житиме.

 Вже взавтра позатягаєься твань на поверсі тої ями, де ніхто й не чув, як ти шубовтнув.

 "О, ці сапієнси   —  коли вони вже передушать одне одного?" І, безперечно, передушать таки розумно, по л ю дськи. А коли  — дуже ...

 ШИ вже вивчив сучукру (сучасну-українску-мову), готовий нею адекватно послуговуватися, заміняючи й заступаючи носіїв: пере-мовців , про-слу...

 Москва не може нічого загарбати, а тільки занапастити. Це якась невситима чорна діра з не цікавої нікому гастрофизики . Не цівавої тому, що...

 Оце був у Ромн і. Він і досі Ромни. Хоча ще року Божого 1929 Голоскевичів Словник писав українцям: "Ром е н, -мн а , -мн о ві, -мн о ...