Бльоґ Сергія Саржевського

  Голосовий , так зветься, помічник сам дзвонить і чарівливим відьомським голосом пропонує "безкоштовний урок". Хоче либонь заспо...

 Вежі мовчання  —  чи не найвищі вежі, понад Вавилонську?

 Котр и й раз уже в е лико постую, а й досі не визначився: ця десятина призначається щасливій, солодкій несьвідомості, рахманній безтурботно...

 "Гострий спис ламає тиляг и і пробива вояцькі дужі груди". Т'але як "приховати лайки", то можна далі виступати пова...

 Таємний закон дієтології , як і аскези загалом: усе смашне  —  некорисне, а все корисне  —  несмашне єсть.

 Стан учительський і був колись поважний. Аж поки не з'явився Вчитель щирий. Кого після Його назву своїм навчитлем? І хто назветься вчит...

 Борня з собою  — безперечна ознака людяности. То й що, що в тій змажці немає подуги, а тільки бруд, піт боротьби й ковтання пороху від черг...

 Українці, лелеки мої, як-же високо ви літаєте! Й сідаєте на високі гнізда. Де ви там мишами, жабами чи й падлом живилися  — ніхто не бачив ...

 Я завс і гди міряв свою роботу на час. І то слушно: продається життя, поцінно. Однак тепер я міряю працю на час здоровля: день здоровля, пі...

 До свого словничка "Московсько-української фразеольоґії" впорядчик Віктор Дубровський (родом із Хвастова, дальша доля, як той мов...

 Дух сперечальний легко визволяє з дурости, т'але може ненароком вивести й з людяности.

 Треба вже якось трохи духовнішати, бо сьвіт уже так дурив-дурив, що й на дурість віри не лишив.

 Не слід виступати проти " організованої релігії ". От уявіть собі, що духовність виявляє себе суціль неорганізовано. Це й виходит...

 Будь-які слова можна так вивернути  — коанисто , апорійно   — що навіть німець, учитель великий, не впізнає первинного глузду. Й вивертають...

 Невеличке виправдання церкві, що ніяк організовано не впорається з народнім духовним, ба навіть і душевним безладдям. А що вдієш: владичить...

  Знов заходився коло свеї польської    —  кортить уже заговорити, як шляхтичеві на соймі: " Небораки (королі) мовчки панували. Сейми, ...

 Багатюща духовність замкнена в скрині старого тіла. Ключа десь добре господар заховав, так, що вже й сам не згадає того надійного місця. Да...

 Людина вже стоїть у готові без вороття летіти чорт батька зна куди на Марс, а задивлятися на зорі геть розучилася.

 Як-що наша свобода волі обмежується на виборі чинити підлоту чи не чинити її, то хто тут вільний? Як грузильце низькости тяжіє до дна й не ...

 Слід визнати, хто мандрований, що земля таки хоч і не докладно кругла, а собі кулиста, кулювата. А кому вдома сидиться й споглядається Всес...