Бльоґ Сергія Саржевського

 Ото старесенькі доживають, і дуже вони вдячно потрібні своїм немолодим дітям, бо мають іще колишню совіцьку заслужену пенсію. А ті діти, до...

 Юнаком я дуже полюбляв пляжитися : по київських з а пісочах, по всевкраїнських річкових косах, по морських зар і нках на виїзді. А що -ж  —...

 Так іще не що давно почав пристарюватися, а вже, диви, нудно, вже обридло.

 Підступаючись до власного акме ( ακμή ) й зазираючи в долину через маківку апогею, я сподівався, що вже під теперішній вік свого життя буду...

 З а молоду був я дуже язикатий, а часами навіть і пащекуватий. Тому, сьмілко орудуючи язиком, міг просто зачепити якого близького мирянина....

 Літні люде дуже вже дивні. Маю на увазі не пр и старих, а тих, що літком,   —  див о зні, див о чні, чудн і .

 Не пішовши на заслужений працею відочивок, ідеш на заслужену відпочивком працю.

 Бачу рясно нататуйований люд  — ростуть вимоги до актуальности, насправді крутішають. Літо  — звід о мна пора: треба показати крам лицем. Н...

 Тепер за чоловіків передпенсійного віку ось як говориться: та він зовсім не старий, ще від війська ховається. Коли я на недовгий час виїждж...

 Ну як можна, скажіть, хвилоз о па, хоч і вченого, лейстрового, при адміністративній посаді, а не Дійогена, як пр о стого звинувачувати в то...

 В-літі патріярх шпацерував із патерицею, а в-осени намісць патериці має мітлу й загріба зів'яле листя з булих секвой, а тепер просто ос...

  Живіт товстий, а лоб пустий. Дак найприкріще теє, що й живіт теж порожній. Що з того, що він товстий,  — літа вже такі, що воно подобенств...

 Сніжком та льодком не біжить, а ледве що дибає кізонька-бабусенька. А цигарочки свеї таки засмалює. Цівочка диму, як ото склодувникові нито...

  Борода сивіє, а дід дуріє . І це справедливо, бо, не дуріючи, важко переживати посивіння бороди.

 Старощі легко притрушують голову мудрощами, т'ле вриваєть серцю довгий терпець на тих дурнів, що їх за молодих літ і розпізнати був не ...

—  Нерозважно Хазяїн дума, що я гола!  —  нарікала старенька, зжолоблена Шухляда,  — Я ще маю в собі й пил, і порохн ю ,  ще й пороху трошки...

 Кажуть-учать дрюковані люде, самі ще не старії, що з літами скніє в чоловікові здатність "спириймати нову информацію". За себе ск...

 Київ тепер являє собою місце на ідеально  дистопічний , ще й  атопічний одпочинок: приїхав із занепадницького Тр у скавця до рідного г о р...

 От ми й навчилися жити сьогодні, дізналися, що таке справжнє вкраїнське нині й просто зараз, аж заразісінько. Західній люд віками простяга...

 Мені все пропонують витончені чоловічі парфуми. Купити, а не за так. А я все силкуюся пригадати, хто й коли до мене в-станнє принюхувався? ...