Бльоґ Сергія Саржевського

 Коли батьки називають свої діти, то вони дають імення власній прийдешності. Робити це доводиться молодими (як на часи теперішні, стосунково...

 Москва вчащає до Київа  —  охоче приліта літньої пори, тихими та теплими ночами . Як Носхверату: з якогось свого власного, більше нікому не...

 З а молоду був я дуже язикатий, а часами навіть і пащекуватий. Тому, сьмілко орудуючи язиком, міг просто зачепити якого близького мирянина....

 Дівчисько сьмілко вдягнулося в білу майку, де саме на грудях красіє чорний напис "FUTURE MILK". А шо! На те вони й молодощі, щоб ...

 А що буде? Й усі ми кудись дивимось. І нічого не видно. 

 Вже взавтра позатягаєься твань на поверсі тої ями, де ніхто й не чув, як ти шубовтнув.

 Живеться далі, хоча, здавалося-б, нелегко то, коли не знаєш і не тямиш, де воно, те далі , й що воно таке буде. Ні гадки, ні мрії немає. Й ...

 Уся надія й безнадія людинина в тому, що життя триває.

 Лихо прусове в тім, що він усе тямить. А що він тямить? А що не буде вже йому Прущини. А що буде? Ну, Німеччина може, Польща либонь. І вже ...

 От ми й навчилися жити сьогодні, дізналися, що таке справжнє вкраїнське нині й просто зараз, аж заразісінько. Західній люд віками простяга...

 Як-що маємо візійонерів , то конче мусимо визнавати й візійоністів . Візійонисті люде не люблять минувшини (лишаючи її на поталу візійопари...

 Сьогочасність мало що має сказати й іще менше може з'ясувати. Бо не відає, що далі буде, що нам мається,  —  так не зна, що не сміє вже...

 Старітися треба якось такечки поступово, щось таке як повільно. Тоді змалку-помалку, поволі-волі в житті знов із'явиться поступ і прост...

 Чи картотекова шахва й далі в нас за арехетип ? Чи вже вдавнилася, вдавилася? Тре розпитать помежи молодняком. А гарно-ж було й було-б! От ...

 Коли по якімсь часі ми дізнаємося, що, проти всякої правди поступової, когось із людей штучний интелект так і не замінив, то це буже дуже ...

 Їх уже штучний интелект не видно як замінить  —  і всі тільки перехрестяться.

 Дуже полюбляю сьогочасного поета Стельмаха, тому сумлінно виправляю йому мовні помилки, щоб н а щад міг пот о му незборонно з його пишатися...

 " Be a child o' th' time. ",  —  радив Шекспірів Онтін своєму Цезареві. А як не буть? Часи такі, що ніби силоміць усиновл...

 Горизонти поки нові, поти й широкі  — можна любувати круговидом. А старі, звичні горизонти якось вужчають  — позсихалися, чи що? Т'але ...

 Війна то, безперечно, момент істини . Але момент оце зараз, а істина настане тільки по війні.