Бльоґ Сергія Саржевського

 Ніколи людство не було справді безправне: закон ворушиться й у печері відлюдниковій. І справді правного людства ніколи не буде  — хіба ...

 Таємний закон дієтології , як і аскези загалом: усе смашне  —  некорисне, а все корисне  —  несмашне єсть.

 Пиття може звабити мене веселощами. Т'але тверезість ніколи не злякає мене нуд о ю.

 Старощі  — то несьвідома аскеза: зненацька обпаскудився. Її заперечити може тільки аскеза сьвідома: впоганився давно й умисно.

 Треба уникати, з одного боку, интелектуальних пр и кидів, а з другого  — самодостатнього розумування. Як удатися до такої аскези, то  може ...

 Будь-які слова можна так вивернути  — коанисто , апорійно   — що навіть німець, учитель великий, не впізнає первинного глузду. Й вивертають...

 Петро Величковський і Грицько Сковорода разом студіювали в Київі. А чого в Київі доброго навчишся? То вже й покинули обидва. Обом наука жит...

 Переступ і суд за його не мають спільного часу, ні простору. Вони єднаються тільки в сьвідомості. Це зветься совість, як хто має. Тому нату...

 Старець мре під мостом, і його ватага день живе, ївши те, що по йому лишилося, й цілий день не мусить просити. Чи не всі ми такі старці? Ні...

 Навчитися так, щоб і не вчити й ученим зникнути без сліду, без найменшого сумніву по тобі, що й не було чого вчитися. І тільки Бог може при...

 От коли настає пора вже дякувати сьвітові за побування, аскеза виявляється дуже помічна. Голими ми прийшли в цей сьвіт  —  покричали, попла...

 Усяке по своєму дорозумовується, але ні я к не домудрується. Бо не мислі, а п о мисли. А ще зухвальство замісць завзяття, пристрасть намісц...

 Тепер усі звикли "виживати"  —  якгось иньшого слова рідко коли почуєш. Ніби на те, щоб багато вижити віку, треба вигризти якихос...

 З гріхом не розлучаємося, бо він солодкий, бо є таємниця бажання гріха, такого здебільша пр о стого, невибагливого, утертого в усіх своїх с...

  Передковідичне життя було якесь не предковічне. Бо споконвічна єсть аскеза. Цар Ковід ХХІХ змусив до неї кожного в своїй мірі. Самозречен...

 Було колись  —  що-правда, минулося: покупиш собі щось дурничкове, заплатиш за щось дрібничкове  —  і вже душці пільга. А тепер ті душевні ...

 Кожне скаже вам, що культура  —  то пам'ять. Гуртова, звісно. Т'але й особиста пам'ять  —  то культура. Це-б-то вона становить ...

 Нині намагаюся всьвідомити нашу незалежність через досьвід позатого покоління в моєму власному численні. Наші діди й баби звікували ввесь с...

 Маємо таке, що в багатьох людей, чи не в гнітючої більшини, життьові стратегії поскладано по московськи. В кого нишком, у кого тишком, хто ...

 І я колись під школою ночував ... Що може влучніше схарактеризувати стан нашої осьвічености!? Однак, як і справді когось попрохати матури ...