Бльоґ Сергія Саржевського

 Недільним вечором прибуваю на стацію метра "Лісова", неошатний і неохайний після гарячої літньої маршрутки. За часів мого київськ...

 Живий жаль бере мене за словом "панна". Принаймні в нашій мові, в нашому побуті. Ще буде либонь і панич, і панок, і пол у панок н...

 А ті слова, що накопав по гнаних словниках, називатиму геологізмами . Їй-право, так по вченому звучиться! До того, не архаїзми з них: живи...

 Я дістав свою мову з любов'ю й із любов'ю віддам її  —  хоч на схов у вічність.

 Подивився Ноланову "Одісею" лиш на те, щоб упевнитися: в уяві своїй сприйняв її належно. Бо, направду кажучи, склав собі остаточн...

 Оскільки цею писаниною, я ще ніколи не заробив ні копійки, то для мене вона  —  безперечний спосіб неробства.

 Предивна оказія в мене з "Фейсбуком": як не гляну в стрічку  — а там, диви, москвомовний поет і хвилоз о п Олелько Дендиюк. Не вв...

 За пізнього СССР'а знову почулося з приводу походження: "он/она из хорошей московской семьи". Тоді вже опернатіла нова совіць...

 Принагідно розшукався оце по старих добрих словниках за словом "дурн я ". Ви-ж усі його добре знаєте, й н і як уже без його обійт...

 Це-ж яке вже покоління я борюся за теє, щоб український народ балакав свею мовою? Не кривундою, не п о глумкою, а щирою? Здається, шосте. І...

 Чи може чоловік, склавши науковий атеїзм з найвищою о цінкою, то-б-то забивши доземний поклін перед престольцем облудної науки, й далі захо...

 А вам доводилося чувати такий вираз non-human animals ? Ліпше його зовсім не перекладати. Бо вийдуть якісь нелюдські тварюки, чи що. Ні, то...

 Не люблю грубих слів. Хоча ден е які питомі наші слова, що теперки здаються грубі через надмірну "интелиґентність" погляду, підси...

 "Манекенник", "манекенниця"  —  були-ж такі слова, хіба ні? Тепер звуться "моделі". Він  — модель, а вона  — ...

 Тут коло нас цілий вік лежав провулок "Коломієвский". Я впертими роками щиро намагався кликати його Коломийським, але щось він не...

 Юнаком я дуже полюбляв пляжитися : по київських з а пісочах, по всевкраїнських річкових косах, по морських зар і нках на виїзді. А що -ж  —...

 Так іще не що давно почав пристарюватися, а вже, диви, нудно, вже обридло.

 Підступаючись до власного акме ( ακμή ) й зазираючи в долину через маківку апогею, я сподівався, що вже під теперішній вік свого життя буду...

 "Як паскудно наша молода ґенерація вміє рідної мови!",  — без остороги муркнув Кониський. А Леся, як найголосніша тої ґенерації з...

 На правду сказати, прикро бракне мені звичайної зичливости. Т'але иноді таки видушую крапелиночку  — вона падає на розпечене від куванн...