Один знайомий поет як що побачить (а він, бач, бачучий), одразу все завіршовує: ага, щоб не встигло розвіршуватися. Тому коло його ніколи не бува прозаїчно — завсіди все поетично, тільки різною мірю поетичности: часом яскрава година, а то й сіренько — на дощ.
Немає коментарів:
Дописати коментар