Гордість і слава

 Якби я був гордістю Вкраїни, то покинув-би вже гордіти, а зоходився коло чогось простого, т'але корисного. Якби я був славою Вкраїни, то зразу переназвався-б у Славка, щоб таки Вкраїниним буть, а не чиїм.

Та можна заспокоїтися: в нас пишним дуже-то не пишаються, а славне не дуже-то славлять — тут тихий край. Так тільки хваляться, щоб чужі почули: он у нас там гордість, ген у нас там слава. А серед своїх питаються:

— Та хто це такий?!

— Та такий-же, як ви — ніхто… Даруйте, то я збрехав —  іще гірший од вас.