Багатьом нашим вельми шановним колеґам здається, що доречно казати "послід" на послідовний переклад. І правда тому: їхній послідовний нерідко нагадує щирий послід. Хоча добрий хлібороб саме чоло продає, а послід їсть. Що таке "чоло"? Ах, чи не однаково! Пташачий послід — либонь-же він легкий, летючий. І після родива розумового — послід: перше народило, а друге (перекладом) — напослідило. Маємо, до речи, ще й "послід людства"— сьмітття людське. Як прийдеться до ладу то можна десь у "посліді" чи й послідньому "синхроні" прикинути слівце. Цікавий я знати, який із цих роздумів буде послід? Бо "давня то річ, а посід її свіжий і до сього часу".
Немає коментарів:
Дописати коментар