Колись народ думав, як сказати, коли мав щось на думці й було, про що мовити, а не розпитував учених-дрюкованих, як то по вкраїнську буде. Того й маємо мову, що все сказати годна. Маємо, та не вживаємо. Бо перше треба розпитати, щоб не плеснути знов по звичному.
Немає коментарів:
Дописати коментар