Живемо попідтягнувши очкурні, а не животи. Очкурі — найперша ознака легких рухливих городянських житків і звичаїв. Село приїздить позирнути на те диво — та вже й собі закида на горище колись шановані сьвятнії штані на ґудзах. А колись (приміром, за наших 20-х) очкурі правили за явну ознаку прахтичного сільського побуту: "З цілого гурту найбільше викреслений хлопець літ семи, що має штані на очкурі. Видно, забідкана вмілість материна занесла з села аж сюди цей одвічний покрій штанів." А тепер із того відвічного маєш убрання городянського крою.
Немає коментарів:
Дописати коментар