У Грінченка несподіванкою натрапив на собі виправдання: "Могучий стиліст єднав артизм вислову з надзвичайною народньою його простотою." Чи в нас іще дума хто за артизм вислову? Або хоч стилістики пробують зачеркнути? Кажуть, по університетах десь, та й то пишуть за стилістику таким стилем, що й натями не зосталося. А вже народня простота звісно, тепер яка: матірщина-московщина, московщина-мішанка й просто московщина, в усій її простоті й непочатості.
Немає коментарів:
Дописати коментар