Думки чогось давненько не лізуть із голови. Чи то від спекоти: поховалися, як змії в піску? Чи є вони там, ніхто не зна, доводиться розгрібати й ширяти палицею, щоб не вжалили. Кажуть, вона цілюща, трутизна отих гадок.
Немає коментарів:
Дописати коментар