Щасливі ті, що вивчали граматику в школі: вивчали-вивчали, та й годі сказали. То-б-то вирозуміли раз, як воно єсть, то вже й не журяться. А то починаєш визначати в нашій мові ролю орудного відмінку й утямлюєш, що воно не орудний, а
инструменталь: писати пером, лякати критикою, орудувати громадською думкою. А вже там, де в нас такечки полюбляють в орудному ставити не знаряддя, а діяча, починає чемно кахикати
аблятив: є зморений працею, загрожений од ворогів.
Немає коментарів:
Дописати коментар